КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ З ДИСЦИПЛИН ХУДОЖНЬО-ЕСТЕТИЧНОГО ЦИКЛУ У СИСТЕМІ ЗАГАЛЬНОЇ ОСВІТИ
Особливістю системи оцінювання досягнень учнів з дисциплін
художньо-естетичного циклу є її багатофункціональність, що зумовлена
багатокомпонентністю змісту мистецької освіти, спрямованої на цілісне
формування художньо-естетичної культури учнів, і передбачає:
·
формування в учнів емоційно-естетичного ставлення до дійсності,
світоглядних орієнтацій, особистісно-ціннісного ставлення до мистецтва,
вітчизняної та зарубіжної художньої культури;
·
розвиток емоційно-почуттєвої сфери, оригінального асоціативно-образного
мислення, універсальних якостей творчої особистості;
·
формування знань та уявлень про мистецтво, розуміння специфіки
художньо-образної мови різних видів мистецтва, здібності до сприймання та
інтерпретації художніх творів;
·
розширення естетичного досвіду, умінь і навичок у сфері мистецької
діяльності, потреби в художньо-творчій самореалізації та духовному
самовдосконаленні.
Об'єктами перевірки та оцінювання у процесі вивчення мистецьких дисциплін
учнями мають стати:
·
здатність учнів сприймати, розуміти й відтворювати твори мистецтва,
інтерпретувати їх художньо-образний зміст (висловлювати власне естетичне
ставлення);
·
уміння й навички з практичної художньої діяльності (відтворення за
зразком), досвід самостійної та творчої діяльності (застосування набутих знань і
вмінь у змінених, зокрема, проблемно-пошукових ситуаціях);
·
обізнаність у сфері мистецтв - елементарні знання та уявлення про
мистецтво, його основні види та жанри, розуміння художньо-естетичних понять та
усвідомлене користування відповідною термінологією, уявлення про творчість
відомих вітчизняних і зарубіжних митців (мистецтвознавча пропедевтика);
·
загальна естетична компетентність, художньо-образне мислення учнів як
інтегрований результат навчання, виховання й розвитку.
|
Рівні навчальних досягнень
|
Бали
|
Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з
музичного мистецтва
|
|
І. Початковий
|
1
|
Учень
(учениця) сприймає та виконує музичні твори на частковому рівні,
небагатослівно характеризує їх, демонструє слабо сформоване художньо-образне
мислення, елементарні навички та вміння у практичній музичній діяльності
|
|
2
|
Учень
(учениця) володіє незначною частиною тематичного матеріалу, має слабо
сформований рівень сприйняття музичних творів, виявляє певні вміння й
навички, володіє незначною частиною спеціальної музичної термінології,
словниковий запас дозволяє викласти думку на елементарному рівні
|
|
|
3
|
Учень
(учениця) здатний сприймати та виконувати окремі фрагменти музичних творів з
конкретним образно-художнім змістом, знає незначну частину музичного
тематичного матеріалу; послуговуючись обмеженим термінологічним і словниковим
запасом
|
|
|
ІІ. Середній
|
4
|
Учень
(учениця) здатний сприймати та виконувати музичні твори на репродуктивному
рівні, але не розуміє художньо-образної сфери музичних творів; застосування
знань і спеціальної музичної термінології на практиці задовільне
|
|
5
|
Учень
(учениця) володіє навичками й уміннями, які дають змогу проаналізувати чи
виконати окремі музичні твори, котрі мають художньо конкретну словесну,
понятійну основу; але не завжди вміє інтерпретувати музичні твори, які
вимагають абстрактного художнього мислення; виявляє недостатнє знання
спеціальної музичної термінології; словниковий запас небагатий
|
|
|
6
|
Учень
(учениця) здатний сприймати і відтворювати основну частину музичного
матеріалу, але має слабо сформоване художнє мислення, не завжди послідовно та
логічно характеризує музичні твори, його розповідь потребує уточнень і
додаткових запитань; учень (учениця) виявляє знання й розуміння основних
тематичних положень, але не завжди вміє самостійно зробити порівняння,
висновок про прослухану чи виконану музику
|
|
|
ІІІ. Достатній
|
7
|
Учень
(учениця) здатний сприймати та виконувати музичні твори, але робить
непереконливі висновки, непослідовно викладає свої думки, допускає
термінологічні помилки; учень (учениця) знає найважливіший тематичний
музичний матеріал, але знання нестійкі; спостерігаються помітні позитивні
зміни в музичній діяльності учня
|
|
8
|
Учень
(учениця) уміє сприймати та виконувати музичні твори, досить повно аналізує
художньо-образний зміст твору, але має стандартне мислення, йому бракує
власних висновків, асоціацій, узагальнень, не завжди вміє поєднувати музичні
твори та життєві явища; недостатньо володіє спеціальною музичною
термінологією при аналізі музичних явищ
|
|
|
9
|
Учень
(учениця) виявляє достатнє засвоєння тематичного музичного матеріалу, але
допускає неточності у використанні спеціальної музичної термінології, які
потребують зауваження чи коригування, трапляються поодинокі недоліки у
виконанні музичного твору й художньо-образному оформленні своїх роздумів про
прослухану музику; не завжди самостійно систематизує та узагальнює музичний
матеріал
|
|
|
ІV. Високий
|
10
|
Учень
(учениця) має міцні знання програмового матеріалу, але, аналізуючи музичні
твори, допускає несуттєві неточності у формулюваннях, при використанні
спеціальної музичної термінології, а також під час виконання музичних творів,
у більшості випадків уміє обґрунтовано довести свою думку про музичні явища,
йому важко виконати окремі фрагменти музичного твору. Указані неточності може
виправляти самостійно
|
|
11
|
Учень
(учениця) володіє тематичним музичним матеріалом у межах програми, уміє
використовувати набуті знання, уміння і здібності у нових музичних завданнях,
демонструє знання спеціальної музичної термінології, їх усвідомлення та
міцність, уміння систематизувати, узагальнювати, інтерпретувати музичні
твори, асоціювати їх з творами інших мистецтв та життєвими явищами,
застосовувати здобуті знання в музичній діяльності
|
|
|
12
|
Учень
(учениця) має глибокі, ґрунтовні знання тематичного музичного матеріалу у
межах програми, здатний узагальнювати, сприймати та виконувати музичні твори,
застосовувати асоціативні зв'язки між музичними творами, творами інших
мистецтв і життєвими явищами; свідомо використовувати спеціальну музичну
термінологію в роздумах, висновках та узагальненнях про прослуханий чи
виконаний твір, пропонує нетипові, цікаві художньо-творчі уявлення; рівень
світосприйняття та світовідчуття мистецького мислення достатньо високий;
самостійно використовує набуті знання, уміння та здібності в музичній діяльності
|
|
Рівні навчальних досягнень
|
Бали
|
Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з
візуального (образотворчого) мистецтва
|
|
І. Початковий
|
1
|
Учень
(учениця) сприймає та відтворює художні образи на частковому рівні,
однозначно їх характеризує, демонструє слабо сформоване художньо-естетичне
мислення, елементарні навички та вміння у творчій художній діяльності
|
|
2
|
Учень
(учениця) володіє незначною частиною тематичного матеріалу, має слабо
сформований рівень сприйняття художніх образів, виявляє певні творчі вміння
та навички у практичній діяльності, володіє незначною частиною
термінологічного мінімуму; словниковий запас в основному дозволяє викласти
думку
|
|
|
3
|
Учень
(учениця) здатний сприймати та відтворювати окремі фрагменти художніх образів
з конкретним образно-художнім змістом, знає незначну частину тематичного
матеріалу, послуговуючись обмеженим термінологічним та словниковим запасом
|
|
|
ІІ. Середній
|
4
|
Учень
(учениця) може відтворювати художні образи на репродуктивному рівні, в
основному розуміє образну сферу художнього твору; застосування знань і
термінологічного запасу на практиці задовільне
|
|
5
|
Учень
(учениця) володіє навичками й уміннями, які дають змогу проаналізувати чи
відтворити окремі художні образи, котрі мають художньо конкретну словесну
понятійну основу, але не завжди вміє сприймати та відтворювати художні
образи, які вимагають абстрактного художньо-мистецького мислення; виявляє
задовільне знання спеціальної художньої термінології; словниковий запас
небагатий
|
|
|
6
|
Учень
(учениця) не завжди вміє сприймати та репродукувати візуальні образи, має
достатньо сформоване художнє мислення, не завжди послідовно та логічно
характеризує окремі художні явища, його розповідь потребує уточнень і
додаткових запитань; виявляє знання й розуміння основних тематичних положень,
але не завжди вміє самостійно зробити аналіз художнього твору, порівняння,
висновки про сприймання творів образотворчого мистецтва
|
|
|
ІІІ. Достатній
|
7
|
Учень
(учениця) може відтворити різні візуальні образи, проте робить непереконливі
висновки, не завжди послідовно викладає свої думки, допускає мовленнєві та
термінологічні помилки; знає найважливіший тематичний художній матеріал, але
знання не достатньо стійкі; спостерігаються помітні позитивні зміни у творчій
художній діяльності учня
|
|
8
|
Учень
(учениця) вміє сприймати й репродукувати візуальні образи певного рівня,
досить повно аналізує художньо-образний зміст твору, але має стандартне
мислення, йому бракує власних висновків, асоціацій, узагальнень; не завжди
вміє поєднувати художні образи та життєві явища; на достатньому рівні володіє
спеціальною художньою термінологією при аналізуванні художніх творів у
процесі їх сприймання та інтерпретації
|
|
|
|
9
|
Учень
(учениця) виявляє достатнє засвоєння тематичного художнього матеріалу, але
допускає неточності у використанні спеціальної художньої термінології, які
потребують допомоги вчителя, трапляються поодинокі недоліки у відтворенні
художнього образу й художньо-образному оформленні своїх роздумів про оцінку
творів образотворчого мистецтва; не завжди самостійно систематизує та
узагальнює художній матеріал
|
|
ІV. Високий
|
10
|
Учень
(учениця) має міцні знання програмового матеріалу, але, аналізуючи художні
твори, допускає несуттєві неточності у формулюваннях та використанні
спеціальної художньої термінології, не завжди обгрунтовано може довести свою
точку зору на художні явища у процесі їх сприймання, не завжди вміє
відтворити окремі фрагменти художніх образів. Указані неточності може
виправляти самостійно
|
|
11
|
Учень
(учениця) володіє тематичним художнім матеріалом у межах програми, вміє
використовувати набуті знання, уміння і здібності у нових художньо-творчих
завданнях, виявляє знання спеціальної художньої термінології, їх
усвідомлення та міцність, уміння систематизувати, узагальнювати, аналізувати
твори візуального (образотворчого) мистецтва, асоціювати їх із творами інших
мистецтв і життєвими явищами, застосовувати набуті знання в образотворчій
діяльності
|
|
|
12
|
Учень
(учениця) має міцні, ґрунтовні знання тематичного художнього матеріалу
(жанри, митці, твори образотворчого мистецтва) у межах програми, здатний
систематизувати, узагальнювати, свідомо сприймати та відтворювати візуальні
образи, широко застосовувати асоціативні зв'язки між творами образотворчого
мистецтва, творами інших мистецтв і життєвими явищами. Учень (учениця)
свідомо послуговується мовою візуального мистецтва в роздумах, висновках та
узагальненнях про сприймання художніх образів, має достатньо високий рівень
художньо-мистецького мислення в розвитку світопізнання та світовідчуття;
самостійно використовує набуті художні вміння, навички та власні здібності в
художній діяльності
|
|
Рівні навчальних досягнень
|
Бали
|
Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з
інтегрованого курсу "Мистецтво"
|
|
І. Початковий
|
1
|
Учень
(учениця) розуміє лише незначну частину тематичного матеріалу;
користується дуже обмеженим понятійно-термінологічним запасом у процесі
розповіді про мистецтво; після кількаразового пояснення вчителя відтворює незначні
фрагменти тематичного матеріалу під час практичної художньої діяльності;
виявляє найелементарніший розвиток художньо-образного мислення
|
|
2
|
Учень
(учениця) розуміє незначну частину тематичного
матеріалу; користується обмеженим понятійно-термінологічним запасом у процесі
розповіді про мистецтво; частково відтворює тематичний матеріал у практичній
художній діяльності, але тільки після детального пояснення вчителя;
художньо-образне мислення розвинене на елементарному рівні
(домінують розрізнені судження про види мистецтв)
|
|
|
3
|
Учень
(учениця) розуміє частину тематичного матеріалу; користується
обмеженим понятійно-термінологічним запасом у процесі розповіді про
мистецтво; частково відтворює тематичний матеріал у практичній художній
діяльності, але лише з опорою на пояснення та зразок вчителя;
художньо-образне мислення розвинуто на елементарному рівні
(переважає повторення суджень вчителя про мистецтво)
|
|
|
ІІ. Середній
|
4
|
Учень
(учениця) розуміє та усвідомлює частину тематичного матеріалу; демонструє
небагатий словниково-термінологічний запас у процесі інтерпретації творів
мистецтва; відтворює тематичний матеріал у практичній художній діяльності,
але потребує значної допомоги вчителя; художньо-образне мислення розвинене
слабо (на рівні сукупності окремих суджень)
|
|
5
|
Учень
(учениця) розуміє та усвідомлює значну частину тематичного
матеріалу; демонструє небагатий словниково-термінологічний запас у процесі
інтерпретації творів мистецтва; відтворює під керівництвом учителя тематичний
матеріал у практичній діяльності, але без переносу у змінені ситуації;
художньо-образне мислення розвинене слабо (на рівні сукупності суджень з
використанням окремих пояснень)
|
|
|
6
|
Учень
(учениця) розуміє та усвідомлює більшу частину тематичного
матеріалу; демонструє небагатий словниково-термінологічний запас у процесі
інтерпретації творів мистецтва; відтворює тематичний матеріал у практичній
художній діяльності, інколи потребуючи педагогічної допомоги;
художньо-образне мислення розвинуто слабо (судження
аргументуються переважно з опорою на висловлювання вчителя)
|
|
|
ІІІ. Достатній
|
7
|
Учень
(учениця) повністю розуміє та усвідомлює більшу частину тематичного
матеріалу, здатний узагальнювати його за допомогою вчителя; демонструє
достатній понятійно-термінологічний запас; застосовує за
допомогою вчителя опанований матеріал у практичній художній діяльності;
художньо-образне мислення достатньо розвинене (судження аргументуються,
з'являються окремі аналогії, асоціації)
|
|
8
|
Учень
(учениця) повністю розуміє та усвідомлює тематичний матеріал, здатний
узагальнювати та систематизувати його за допомогою вчителя; демонструє
достатній понятійно-термінологічний запас, свідомо користується ключовими
поняттями та термінами; застосовує засвоєний матеріал у
практичній художній діяльності; художньо-образне мислення достатньо розвинене
(у поясненнях застосовуються аналогії, асоціації)
|
|
|
|
9
|
Учень
(учениця) повністю розуміє та усвідомлює тематичний матеріал,
здатний узагальнювати та систематизувати його, наводити деякі
приклади на підтвердження своїх думок; демонструє достатній
понятійно-термінологічний запас, який майже завжди використовує адекватно;
застосовує матеріал у практичній художній діяльності без допомоги
вчителя; художньо-образне мислення достатньо розвинене (формулюються окремі
висновки, узагальнення)
|
|
ІV. Високий
|
10
|
Учень
(учениця) глибоко розуміє та усвідомлює тематичний матеріал у межах програми;
під час інтерпретації художніх творів робить висновки, висловлює власне
естетичне ставлення, користується адекватною термінологією; самостійно
використовує тематичний матеріал у практичній художній
діяльності; художньо-образне мислення достатньо високо
розвинене, що дозволяє учневі застосовувати асоціативні зв'язки, образні
аналогії та порівняння щодо різних видів мистецтв і життєвих явищ
|
|
11
|
Учень
(учениця) глибоко розуміє та усвідомлює тематичний матеріал у межах програми,
намагається самостійно збагачувати набуті знання; під час інтерпретації
художніх творів аргументує висновки, власні оцінки та твердження, ілюструє їх
прикладами; широко користується спеціальною термінологією
відповідно до програмних вимог; самостійно використовує тематичний
матеріал у практичній художній діяльності; художньо-образне мислення високо
розвинене, характеризується елементами світоглядних узагальнень,
використанням нестандартних асоціативних зв'язків, порівнянь творів різних
видів мистецтв (за аналогією, контрастом) і відповідних життєвих явищ
|
|
|
12
|
Учень
(учениця) має глибокі, міцні та системні знання тематичного
матеріалу в межах програми, під час інтерпретації художніх творів робить
самостійні висновки, аргументує власні оцінки, наводить приклади на
їх підтвердження; вільно користується спеціальною термінологією відповідно до
програмних вимог; самостійно застосовує тематичний матеріал у
практичній художній діяльності; художньо-образне мислення високо розвинене,
характеризується оригінальністю, що дає змогу учневі широко використовувати
асоціативні зв'язки
|
КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ З ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ У СИСТЕМІ ЗАГАЛЬНОЇ ОСВІТИ
При оцінюванні навчальних досягнень учнів основної групи за показником
навчального нормативу визначають рівень навчальних досягнень (низький,
середній, достатній, високий), а потім за технічними показниками виконання
рухової дії та теоретичними знаннями виставляють оцінку в балах (таблиця).
|
Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів
|
Показники навчальних нормативів
|
Бали
|
|
Учень
(учениця) має фрагментарні уявлення з предмета; розрізняє та виконує
відповідно до вимог лише елементи фізичних вправ
|
Низький
|
1
|
|
Середній
|
2
|
|
|
Достатній
|
3
|
|
|
Високий
|
4
|
|
|
Учень
(учениця) виявляє розуміння основних положень навчального матеріалу, наводить
приклади; техніка виконання фізичних вправ має незначні відхилення від
встановлених вимог, які аналізуються та виправляються з допомогою вчителя
|
Низький
|
5
|
|
Середній
|
6
|
|
|
Достатній
|
7
|
|
|
Високий
|
8
|
|
|
Учень
(учениця) володіє узагальненими, міцними знаннями з предмета; має достатню
тактичну підготовку для виконання навчальних завдань; має системні навички
техніки виконання фізичних вправ, що відповідають встановленим вимогам
|
Низький
|
9
|
|
Середній
|
10
|
|
|
Достатній
|
11
|
|
|
Високий
|
12
|
На сучасному етапі, з метою формування позитивного ставлення учнів до занять фізичною культурою та підвищення рівня їх рухової активності, оцінювання навчальних досягнень з фізичної культури має здійснюватися в особистісно-зорієнтованому аспекті. В основу особистісно-зорієнтованого оцінювання покладаються: особисті досягнення школярів на протязі навчального року; активна робота учнів на уроках фізичної культури; залучення учнів до занять фізичною культурою в позаурочний час; участь у змаганнях всіх рівнів. На основі зазначених показників вчителям рекомендується застосовувати різноманітні системи нарахування «бонусних» балів. Зазначені системи корекції оцінювання мають погоджуватися педагогічною радою школи.
Під час оцінювання необхідно:
·
здійснювати індивідуальний підхід, тобто створювати для учня умови, які
відповідають особливостям його розвитку, рівню фізичного підготовленості, стану
здоров'я;
·
конкретизувати завдання, визначене змістом даного уроку, за яке учня буде
оцінено;
·
застосовувати гласність оцінки (своєчасно інформувати учня про оцінку з
коротким аналізом виконання учнем рухової дії).
Немає коментарів:
Дописати коментар